|
Урок-зустріч
«Афганістан – наш вічний біль»
15 травня
1988 року відповідно до Женевської угоди почався перший етап виводу військ із
Афганістану. Останній, другий етап закінчився 15 лютого 1989 року. Через
афганську війну (1979-1989 рр.) пройшло понад 160 тисяч осіб, призваних до лав
Радянської армії з України. Тривала
афганська війна жорстоко зачепила усіх її учасників, і особливо сім’ї. Це
незагоєна рана, невідступний біль. 15 лютого воїни-інтернаціоналісти України
відзначають на державному рівні День вшанування учасників бойових дій на
території інших держав, ініціатором якого виступила Українська Спілка ветеранів
Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
З
давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у
свідомість прийдешніх поколінь пам'ять про бойові подвиги кращих синів і дочок,
які сповна виконали свій військовий обов’язок. І сьогодні ми маємо можливість
почути розповіді безпосередніх очевидців афганської війни, які приходять до нас
на зустрічі. 13 лютого у 7Б класі пройшов урок-зустріч зі старшим сержантом
Старостенком Сергієм Олександровичем, який проходив службу в Шинданті та Кандагарі (1986-1988 рр.). Його
змістовна розповідь зуміла зацікавити всіх присутніх. Дуже гордий за свого
батька Старостенко Олександр, що являється учнем цього класу, бо саме він
допоміг організувати цю зустріч. Учні
підготували розповіді та вірші про афганську
війну. Згадували односельців, що є учасниками бойових дій на території
Афганістану, а їх аж 20 чоловік. Та кульмінаційними були Біблійні слова: «Не убий!». Бо там, де
проливається кров, сіється ненависть. Де виростає ненависть – сіється смерть.
Воїни-афганці… Ми тепер так їх звемо. А цю війну називаємо помилковою.
Але давайте будемо пам’ятати ветеранів,
виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває
досі: у спогадах, снах, думках. Вони на це заслуговують. 
| 
